час від часу цей жж хтось чомусь додає. час від часу цей жж когось чомусь додає.
тільки цей жж якось уже втратив той шарм анонімності, який він більш чи менш мав на початку свого існування. тепер у профілі є фото і, сказати б, паспортні дані :)
словом, кожен текст має свої правила, і тут є теж певні правила.

1. ви знаєте, з ким говорите, і я не католицький священик на сповіді - щоб не знати, з ким розмовляю.
2. про серйозне я розмовляю за закритими дверима або віч-на-віч.
3. текст завжди лишається текстом, тим паче коли словами ти заробляєш на життя.

а тепер можна дружити живими журналами :)

щиро ваша,
О. Бедрик.

сьогодні я нарешті купила собі "Вибрані твори" Домонтовича (2008-го року книжка, між іншим).
там у передмові сказано про чудесне мистецьке угрупування - "ХЛАМ" (Художники. Літератори. Артисти. Музиканти).

найбільше люблю приїжджати додому 31-м тролейбусом. за рогом одразу біля гуртожитка щовечора сидить така собі канонічна зграйка мужичків із пивом і за ШАХАМИ!!! нагадують чимось старенькийй піксарівський мультик Geris Game, де дідусь грає в шахи сам із собою, тільки-от дідусь хоч і сам, а е грав, а мужички, мабуть, більше пиво п"ють :)

забула сказать.
сьогодні була моя остання стипендія на бакалавраті. і це вдвойнє пєчально, бо мені її чогось зрізали після передостанньої сесії.
вирішила провести стипендію з достоїнством: купила літрову пляшку дешевого вермуту маренґо - яка стипендія, таке й питво :)

так шо заходьте на коктейлі :)

думка про випуск уже навіть почала мені подобатися.
звісно, коли віддають атестат і вимагають здати студак, стає страшньо і страшенно образливо: "Як так? як ви можете виганяти мене МЕНЕ з Могили?!!!"
але тепер це починає тішити. і сукня, і рок-н-рол, і думки про вступ, і найбільше те, що з тобою радітимуть найближчі люди.

(і що студак я так і не віддам, хай йому грець :))

слухайте, товаріщі.
є прохання-питання.
ви чули оту саму пісеньку Дахи-Брахи, де Марко Галаневич так мило пародіює (чи не пародіює) Радіогед?
дуже хочу її собі мати, вона нова, а в останньому альбомі "На межі" нема :(

якщо знаєте, як ця пісенька ся називає або де її можна скачати, скажіть, плз.
з мене - пасіба :)

людиська,
що вас спонукало завести собі жеже? якшо не курс кіберпанку, звісно :)
мене, скажімо, шальона закоханість ув одного хлопака, в якого був жж, а в мене - нє. і я ще довго вагалася, чи френдити його, а чи читати потайки.
і я ж не знала, шо жж знає всіх, хто заходив у гості, і шо всі таємні закоханості дуже легко вичислити :(

для тих, хто, як і я, і далі думає, що останній анклівський альбом був 2007-го року :))))
пасіба стронґовському.

End Titles... Stories for Film (2008)
і U4MCQ (2009)

мої оброшинські знайомі (Оброшино - то село за 15 км від Львова) кажуть, що в цьому маєткові зараз якийсь с/г інститут. і попри те, маєток розвалюється на очах. від цього, знаєте, стало страшенно сумно. і передовсім навіть не через свинство і бидляцьку натуру тих, хто не бачить, що на їхніх очах сиплеться чиясь історія, безліч маленьких цікавих історій, а через те, що так живо уявилася червона доріжка, що веде до величезного гамірного дому. і фантастична сукня (рожева або бузкова), якої ніколи не було, але яку так захотілося вдягнути на бал у цьому маєткові.

якби не всякі "якби", я би хотіла тут жити. бодай у якомусь неіснуючому вимірі.

Get Your Cyborg Name</p>

словом, ховайтеся, людські створіння :)

красіво і - головне - виховано про "СНАФ" :)
отут

а ви знаєте, як гучно за вікном розривається Соловей?!!!!!
неможливо заснути.
тому ДОБРОГО РАНКУ, країно! :)

у моєї мами мільярд квітів - різних, посезонних. зараз у нас розквіт півників (сортів із двадцять, напевно). але найбільш зворушлива була ця, не мамима. сама по собі. вона викликає мільярд думок і, напевно, щось-там собі символізує. квітки - вони такі: начиталися Свідзінського, і тепер у них всюди квіткові коди.

стою дивлюся, як провінційна арабіка прикидається вулканом. як потроху починає пахнути корицею.
і хоче втекти. шкода тільки, що я не вмію варити добру каву.
і патетичний вулкан виявляється всього лише
провінційною арабікою.

ггг, мене пре від цієї пісні :)))))))))
особливо від рядка "якшо шо, насипеш му отрути",
і від оцього:

я перекроїла собі рожу. я підхожу?
я повидаляла собі ребра. я тобі треба?
я повиривала кутні зуби. гарно, любий?
я пробила головою стінку...
я - справжня Жінка!

current book: Палагнюк, Снаф

незважаючи на те, шо книжка "із сіськами" (с), "Снаф" поки шо не претендує на шось особливе. але ж дивна річ: по ідеї, від Паланіка мене мало би вернути, бо він псіх і збоченець :) але не верне. а ще, канєшно, переклад Наріжної досить вдалий, нмд. особливо потішили назви порнофільмів: "Чарівник країни поз", "Оргазм на вулиці В'язів", "Рот Да Вінчі" ітеде.

я от, наприклад, там слухаю музичку ось уже пару тижнів, ггггг. ті пісні, яких у мене нема, але які чомусь самі до мене приходять.

приємно, коли з'являються пріоритети, уподобання. коли обираєш саме цього автора і саме цих людей.
нарешті є пріоритети й у кіно. поки що це Альмодовар.
окрім усього іншого, він надзвичайно красиво знімає еротичні сцени.

вот!!!

In Rainbows ;)

( ще трохи краси )